ІНСТРУКЦІЯ для медичного препарату ТРИДУКТАН

ІНСТРУКЦІЯ

  для медичного застосування препарату

  ТРИДУКТАН

 (TRIDUCTANE)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Trimetazidine;

1-(2,3,4-Триметоксибензол) піперазин;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, червоного кольору;

склад: 1 таблетка містить триметазидину дигідро хлориду 20 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, манітол, полівінілпіролідон, тальк, магніюстеарат, Opadry II Red.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Код АТС С 01EB. Кардіологічний препарат.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тридуктан діє на клітинному рівні, нормалізує енергетичний баланс у клітинах при гіпоксії, запобігаючи зниженню внутрішньоклітинного вмісту АТФ. Підтримує клітинний гомеостаз, забезпечуючи нормальне функціонування іонних каналів мембрани і трансмембранний транспорт іонів калію. Втручаючись у метаболічні процеси та оптимізуючи використання кисню при ішемії міокарда, препарат зберігає енергетичний потенціал, перешкоджаючи зниженню енерг етичних резервів АТФ у клітинах міокарда. Оптимізація енергетичного обміну в серці за допомогою препарату є результатом часткового пригнічення окислення жирних кислот за рахунок інгібіціїдовго ланцюгової 3-кетоацил СоА тіолази (3-КАТ), що приводить до посилення окислення глюкози і забезпечує захист серця від ішемії. Препарат також сприяє збереженню рівня АТФ і цАМФ у клітинах мозку, підтримує функціональну активність мітохондрій гепатоцитів, а також перешкоджає несприятливому впливу вільних радикалів завдяки зниженню інтенсивності перекисного окислення ліпідіві підвищенню потенціалу системи антиоксидантного захисту.

У хворих на стенокардію Тридуктан збільшує коронарний резерв, підвищує толерантність до фізичних навантажень, не впливаючи на ЧСС, знижує частоту нападів стенокардії; при лікуванні препаратом значно зменшується вживання нітратів (нітрогліцерину та ін.).

В оториноларингологічній практиці застосування Тридуктану покращує результати вестибулярних проб, підвищує гостроту слуху, усуває шум у вухах, запаморочення при хворобі Меньєра та запаморочення судинного походження.

У хворих на хоріоретинальні судинні порушення препарат сприяє відновленню функціональної активності сітківки, що проявляється нормалізацією показників електроретинограми.

Фармакокінетика. Тридуктан повністю і швидко абсорбується з травного тракту. З білками зв’язується погано, об’єм розподілу 320 л.

Виводиться переважно нирками, 51 % препарату — у незмінному вигляді. Період напів виведення — близько 6 годин.

Показання для застосування.

Ішемічна хвороба серця, профілактика нападів стенокардії;

хоріоретинальні судинні порушення;

запаморочення судинного походження, при хворобі Меньєра, шумі у вухах.

Спосіб застосування та дози. Тридуктан призначають внутрішньо по 1таблетці, 3 рази на добу під час їди. Тривалість застосування визначає лікар залежно від характеру захворювання, досягнутого ефекту та індивідуальної чутливості до препарату.

Побічна дія. Тридуктан добре переноситься. Зрідка можливі нудота, блювання, реакції підвищеної чутливості до препарату.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до препарату. Тридуктанне рекомендується призначати в період вагітності та лактації.

Передозування. Про випадки передозування Тридуктану не повідомлялося.

Особливості застосування. При нирковій недостатності рекомендується проводити моніторинг функціональних показників; при необхідності доза може бути знижена.

Досвід застосування препарату у дитячому віці відсутній.

Препарат практично не впливає на здатність керувати транспортними та технічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Взаємодія препарату Тридуктан з іншими лікарськими засобами не описана.

Умови та термін зберігання. Зберігають у недоступному для дітей місці, при температурі 15-25 º С.

Термін придатності – 3 роки.